Відпочинок в Росії
Відпочинок в Росії
 
Останні записи

Російське бальнеологічне общество


До кінця дев'ятнадцятого століття у зв'язку з розвитком курортів КМВ на перший план вийшла проблема досліджень мінеральної бази курортів. Треба було наново створювати наукову бальнеологію, яка повинна вивчати не тільки методи застосування лікувальних вод, але і самі мінеральні води, а також механізми їх фізіологи­чеського дії. Кому ж під силу така колосальна робота? Звичайно, тільки колективу думаючих лікарів, які люблять свої вітчизняні курорти і живуть надією побачити їх рас­цвет і славу.

С. А. Смірнов вирішує об'єднати лікарів, що працюють на курорті, і в 1863 році в П'ятигорську створює Російське бальнеоло­гичеськоє суспільство. На першому засіданні його одностайно ізбі­рают головою суспільства. Історія показала, що організа­ция суспільства виявилася подією великої важливості для раз­вітія курортної справи не тільки на Кавказі, але і у всій Рос­сиі.

Широта демократичних поглядів Семена Олексійовича знайшла своє віддзеркалення в роботі створеного ним суспільства. Окрім лікарів, в суспільство входили геологи, хіміки, архітектори і об­щественниє діячі. Вже в перші роки свого існування суспільство мало серед почесних членів крупних фахівців, що працюють на закордонних курортах. По рекомендації Смір­нова в статут суспільства був включений спеціальний пункт про те, що суспільство зобов'язане сприяти спілкуванню лікарів як прак­тікующих на російських водах, так і що знаходяться за кордоном. Ши­рокоє спілкування дозволяло встановити тісний зв'язок з іншими російськими курортами, популяризувати їх в країні і за кордоном, і тримати працівників в курсі новинок, які з'явилися на ев­ропейських курортах. У перших томах друкарських записок суспільства були роботи про Сибірські курорти.

Росла популярність Кавмінвод, збільшився заїзд хворих, а джерела ще не були достатньо вивчені. Для того, щоб провести серйозну розробку і обробку джерел в соот­ветствії з вимогами гідротехніки, за ініціативою Смирнова був запрошений французький інженер-гидрогеолог Жюль Фран­суа, який брав до цього участь у впорядкуванні мно­гих відомих європейських курортів.

Ж. Франсуа прибув в 1874 році, і вже перше знайомство з джерелами дало йому право писати: «У цілій Европе не сущест­вуєт такого щасливого поєднання таких різноманітних ключів на порівняно невеликому просторі. Без сумніву, з ви­полненієм передбачуваних технічних робіт кавказькі води повинні стати у ряді кращих європейських вод». Під керівництвом Ж. Франсуа були проведені крупні геологічні дослідження і споруджені бальнеотехнічеськие споруди. У П'ятигорську закладена Александро-ермолаєвськая штольня, що дала гарячу сірчану воду. У Железноводське штольні № 1 і 2 теж дали до 50 000 відер гарячої мінеральної води. Але особливе значення мали роботи Ж. Франсуа в Єсентуках на джерелах № 17 і 18, які справедливо називають перлиною Кавказьких вод.

Головним підсумком робіт Ж. Франсуа були науково обгрунтовані принципи планової розвідки і каптажа мінеральних вод.

Вся майже 60-річна робота бальнеологічного суспільства дає обгрунтування стверджувати, що російська курортна наука народилася і окріпнула на Кавказьких водах і зробила винятковий вплив на розвиток інших курортів. У цьому полягає головна заслуга Російського бальнеологічного суспільства і його організатора і керівника С. А. Смирнова.

З перших днів організації суспільства його голова С. А. Смірнов вимагав від членів суспільства гострої критики, безумовної чесності в науці і непохитної боротьби за свої переконання. Девізом суспільства були визнані: «Наука, страждущєє людство і Батьківщина».

Робота суспільства освітлювала в «Записках Російського бальнеологічного суспільства». Це був перший в Росії і єдиний спеціальний журнал. Всього вийшло в світ 16 томів вчених записок. У них друкувалися статті про лікувальні води і методи їх застосування, об організації курортів, звіти про геологічні і кліматичні дослідження. Іноді на сторінках «Записок» розгоралася гостра полеміка про долі курортів. От чому «Записки» читалися з цікавістю по всій Росії.

Молода прогресивна і демократично настроєна орга­нізация, який було суспільство російських бальнеологів, виникла в далекій провінційній глушині. І це вогнище культури мало величезний вплив на розуми Росії, що прокидаються. От чому царські чиновники не один раз застосовували репресії до суспільства, лишаю його законних прав і ігноруючи його рішення.

Кавказькі Мінеральні Води по суті справи були єдиним в Росії центром, де розвивалася курортна наука. На дру­гих курортах не було, та і не могло бути нічого подібного. Адже весь Крим: Фарос, Місхор, Алупка, Лівадія були маєтками пануючи, членів царського прізвища, і таких іменитих князів, як Воронцов, Юсупов. У Ялті під егідою великого князя Олександра Михайловича процвітала контора з продажу земельних участ­ков з виглядом на морі. Трохи пізніше Гагру отримав в подарунок разом з крупною субсидією родич царя Миколи принц Ольденбургський.

На Кавказьких Мінеральних Водах до 1917 року були відбудовані відмінні бальнеологічні установи - нарзанові ванни в Кисловодську, грязелікарня в Єсентуках, питні бювети, зал механотерапії в Єсентуках та інші. Але головне полягало в тому, що тут склалися хороші традиції і виросли кадри справжніх курортологів, що знають і відданих своїй справі.

Чудовими подіями для розвитку курортної наукової думки була участь лікарів курортів КМВ в роботі першого Всеросійського бальнеологічного з'їзду в 1898 році, на якому були присутні лікарі, гидрогеологи і кліматологи. Другий Всеросійський бальнеологічний з'їзд був скликаний в 1903 році в П'ятигорську. На нім члени Російського бальнеологічного суспільства зробили декілька програмних доповідей. У одному з них головний лікар курорту Кисловодська і вже тоді відомий бальнеолог А. А. Лозінський зробив повідомлення про можливість успішного лікування в Кисловодську серцево-судинних захворювань. До цього Кисловодськ вважався за курорт, не показаний для лікування хвороб серця.

На цьому ж з'їзді було ухвалено рішення просити уряд про створення на Кавказьких Мінеральних Водах Бальнеологічного інституту, призначення якого - всестороннє клінічне і лабораторне вивчення дії мінеральних вод на організм здорової і хворої людини.

Виступали російські бальнеологи з доповідями і на Міжнародному бальнеологічному з'їзді, який відбувся в 1900 році в Греноблі. Так поступово міцніла і розвивалася російська наукова бальнеологія і курортологія.

Курортноге агентство Narzantravel


 
в Анапе | Ніколаев | Кіз-куле | Сестрорецк | Готелі