До кінця дев'ятнадцятого століття у зв'язку з розвитком курортів КМВ на перший план вийшла проблема досліджень мінеральної бази курортів. Треба було наново створювати наукову бальнеологію, яка повинна вивчати не тільки методи застосування лікувальних вод, але і самі мінеральні води, а також механізми їх фізіологичеського дії. Кому ж під силу така колосальна робота? Звичайно, тільки колективу думаючих лікарів, які люблять свої вітчизняні курорти і живуть надією побачити їх расцвет і славу.
С. А. Смірнов вирішує об'єднати лікарів, що працюють на курорті, і в 1863 році в П'ятигорську створює Російське бальнеологичеськоє суспільство. На першому засіданні його одностайно ізбірают головою суспільства. Історія показала, що організация суспільства виявилася подією великої важливості для развітія курортної справи не тільки на Кавказі, але і у всій Россиі.
Широта демократичних поглядів Семена Олексійовича знайшла своє віддзеркалення в роботі створеного ним суспільства. Окрім лікарів, в суспільство входили геологи, хіміки, архітектори і общественниє діячі. Вже в перші роки свого існування суспільство мало серед почесних членів крупних фахівців, що працюють на закордонних курортах. По рекомендації Смірнова в статут суспільства був включений спеціальний пункт про те, що суспільство зобов'язане сприяти спілкуванню лікарів як практікующих на російських водах, так і що знаходяться за кордоном. Широкоє спілкування дозволяло встановити тісний зв'язок з іншими російськими курортами, популяризувати їх в країні і за кордоном, і тримати працівників в курсі новинок, які з'явилися на европейських курортах. У перших томах друкарських записок суспільства були роботи про Сибірські курорти.
Росла популярність Кавмінвод, збільшився заїзд хворих, а джерела ще не були достатньо вивчені. Для того, щоб провести серйозну розробку і обробку джерел в соответствії з вимогами гідротехніки, за ініціативою Смирнова був запрошений французький інженер-гидрогеолог Жюль Франсуа, який брав до цього участь у впорядкуванні многих відомих європейських курортів.
Ж. Франсуа прибув в 1874 році, і вже перше знайомство з джерелами дало йому право писати: «У цілій Европе не существуєт такого щасливого поєднання таких різноманітних ключів на порівняно невеликому просторі. Без сумніву, з виполненієм передбачуваних технічних робіт кавказькі води повинні стати у ряді кращих європейських вод». Під керівництвом Ж. Франсуа були проведені крупні геологічні дослідження і споруджені бальнеотехнічеськие споруди. У П'ятигорську закладена Александро-ермолаєвськая штольня, що дала гарячу сірчану воду. У Железноводське штольні № 1 і 2 теж дали до 50 000 відер гарячої мінеральної води. Але особливе значення мали роботи Ж. Франсуа в Єсентуках на джерелах № 17 і 18, які справедливо називають перлиною Кавказьких вод.
Головним підсумком робіт Ж. Франсуа були науково обгрунтовані принципи планової розвідки і каптажа мінеральних вод.
Вся майже 60-річна робота бальнеологічного суспільства дає обгрунтування стверджувати, що російська курортна наука народилася і окріпнула на Кавказьких водах і зробила винятковий вплив на розвиток інших курортів. У цьому полягає головна заслуга Російського бальнеологічного суспільства і його організатора і керівника С. А. Смирнова.
З перших днів організації суспільства його голова С. А. Смірнов вимагав від членів суспільства гострої критики, безумовної чесності в науці і непохитної боротьби за свої переконання. Девізом суспільства були визнані: «Наука, страждущєє людство і Батьківщина».
Робота суспільства освітлювала в «Записках Російського бальнеологічного суспільства». Це був перший в Росії і єдиний спеціальний журнал. Всього вийшло в світ 16 томів вчених записок. У них друкувалися статті про лікувальні води і методи їх застосування, об організації курортів, звіти про геологічні і кліматичні дослідження. Іноді на сторінках «Записок» розгоралася гостра полеміка про долі курортів. От чому «Записки» читалися з цікавістю по всій Росії.
Молода прогресивна і демократично настроєна організация, який було суспільство російських бальнеологів, виникла в далекій провінційній глушині. І це вогнище культури мало величезний вплив на розуми Росії, що прокидаються. От чому царські чиновники не один раз застосовували репресії до суспільства, лишаю його законних прав і ігноруючи його рішення.
Кавказькі Мінеральні Води по суті справи були єдиним в Росії центром, де розвивалася курортна наука. На других курортах не було, та і не могло бути нічого подібного. Адже весь Крим: Фарос, Місхор, Алупка, Лівадія були маєтками пануючи, членів царського прізвища, і таких іменитих князів, як Воронцов, Юсупов. У Ялті під егідою великого князя Олександра Михайловича процвітала контора з продажу земельних участков з виглядом на морі. Трохи пізніше Гагру отримав в подарунок разом з крупною субсидією родич царя Миколи принц Ольденбургський.
На Кавказьких Мінеральних Водах до 1917 року були відбудовані відмінні бальнеологічні установи - нарзанові ванни в Кисловодську, грязелікарня в Єсентуках, питні бювети, зал механотерапії в Єсентуках та інші. Але головне полягало в тому, що тут склалися хороші традиції і виросли кадри справжніх курортологів, що знають і відданих своїй справі.
Чудовими подіями для розвитку курортної наукової думки була участь лікарів курортів КМВ в роботі першого Всеросійського бальнеологічного з'їзду в 1898 році, на якому були присутні лікарі, гидрогеологи і кліматологи. Другий Всеросійський бальнеологічний з'їзд був скликаний в 1903 році в П'ятигорську. На нім члени Російського бальнеологічного суспільства зробили декілька програмних доповідей. У одному з них головний лікар курорту Кисловодська і вже тоді відомий бальнеолог А. А. Лозінський зробив повідомлення про можливість успішного лікування в Кисловодську серцево-судинних захворювань. До цього Кисловодськ вважався за курорт, не показаний для лікування хвороб серця.
На цьому ж з'їзді було ухвалено рішення просити уряд про створення на Кавказьких Мінеральних Водах Бальнеологічного інституту, призначення якого - всестороннє клінічне і лабораторне вивчення дії мінеральних вод на організм здорової і хворої людини.
Виступали російські бальнеологи з доповідями і на Міжнародному бальнеологічному з'їзді, який відбувся в 1900 році в Греноблі. Так поступово міцніла і розвивалася російська наукова бальнеологія і курортологія.
Курортноге агентство Narzantravel
|
